?

Log in

Фатальна посмішка дельфіна - Голос громади Києва [entries|archive|friends|userinfo]
Голос громади Києва

[ website | Архівний сайт "Наш Київ" ]
[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Фатальна посмішка дельфіна [Dec. 25th, 2012|10:57 am]
Голос громади Києва

kyiv_voice

[androsland]

Нещодавно Київрада проголосувала за проект будівництва океанаріуму на території Київського зоопарку. Таке рішення вступає у протиріччя з низкою законів України. Для погодження незаконного проекту зоопарку нав’язують нового керівника, який готовий підписати будь-які документи щодо незаконного будівництва. Ситуація пахне відчуженням території Київського зоопарку. Міська влада ігнорує також інформацію про жорстокість та незаконність утримання морських ссавців у неволі, що призведе до нових скандалів навколо Київського зоопарку у разі будівництва океанаріуму.


Шляхетний заручник людського егоїзму


Деякі представники тваринного світу так полюбилися людям, що стали їхніми заручниками та жертвами. Серед них – найпопулярніший представник морської фауни, дельфін – дружній до людей, наділений неабияким інтелектом, красень із напрочуд симпатичною фізіономією (рука не підіймається написати «мордою»). Наділені високим інтелектом мешканці моря виявляють дружній інтерес до людей, існує безліч фактів про порятунок людей дельфінами. Ажіотаж навколо цих унікальних морських ссавців в усьому світі спритні діляги використовують задля наживи.

Згубною для цього виду тварин стала практика так званої дельфінотерапії. Шалена реклама цього сумнівного методу лікування та замовчування реального стану речей призводить до розвитку цього бізнесу.

Відвідувачі дельфінаріїв не помічають страждань тварин, що приховується за їхньою «життєрадісною» посмішкою. Постійні стресові ситуації, від яких потерпає дельфін у неволі, неабияк вкорочують їхній вік. В неволі афаліна живе в середньому 3-5 років, у природі – до 25-30 років. Середній вік дельфінів, яких утримують у неволі, зменшується в 5-6 разів.

Однак работорговці дельфінами розгортають широкомасштабну рекламну кампанію свого бізнесу. Попит породжує пропозицію, тож мережа дельфінаріїв охоплює вже майже всі великі міста України. Цьому сприяє влада, оскільки має певну фінансову зацікавленість. Будь-яка інформація про жорстокі реалії утримання та дресури дельфінів агресивно переслідується власниками дельфінаріїв та не схвалюється владою. Не зацікавлені у викритті реалій цього бізнесу і медіа-магнати, тож зусиль окремих громадських природоохоронних організацій замало, щоб надати інформацію населенню і таким чином зменшити попит на відвідування шоу з використанням високо розвинутих істот. Користуючись низьким рівнем поінформованості населення, рабство дельфінів процвітає. Щоб його припинити, слід розповідати людям правду, виховувати у них здатність відмовлятися від егоїстичних почуттів – прагнень побачити тваринну екзотику, обов’язково її помацати та «проголосувати гривнею» за її експлуатацію. Дельфін – не іграшка, не раб, він народжений вільним. Усвідомлення цих істин підіймає рівень волелюбності і в людей.


Довідки: зоологічна та юридична




На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних – дельфіни афаліна, азовка, білобочка. У 1994 році всіх дельфінів Чорноморського басейну було внесено до Червоної книги, в якій вони отримали статус рідкісних та вразливих. За законом «Про Червону книгу України», використання цих видів дозволяється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Усі три види дельфінів входять до списків CITES (the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora), міжнародної конвенції, що забороняє експорт-імпорт вимираючих видів фауни та флори. У свою чергу чинне законодавство України прямо забороняє комерційне використання дельфінів. В Україні, починаючи з 2008 року діяв трирічний мораторій на вилов дельфінів; у 2011 році запроваджено новий мораторій на наступні три роки. Наказом Мінприроди № 328 від 20 вересня 2011 року "Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного і Азовського Морів" заборонено вилучення дельфінів з природного середовища існування з якою б то не було метою, окрім випадків збору залишків загиблих дельфінів з науково-дослідною метою, строком на три роки. Це сталося завдяки постійному тиску громадськості.

Незважаючи на заборони, власники дельфінаріїв є замовниками вилову дельфінів під виглядом передбаченого у законодавстві "спеціального використання". Це наприклад, реабілітація, лікування або дослідження дельфінів. На практиці такі, здавалося б, корисні цілі, є лише прикриттям для того, щоб відловити дельфінів для їх експлуатації у прибуткових шоу. Кожні 7 років, за офіційною статистикою, в дельфінаріях світу помирає половина всіх дельфінів. От і виходить, що дельфінів потрібно знову і знову виловлювати у морі. Офіційно дельфінів можна купувати у двох країнах — Японії та Мексиці. Вартість одного — $ 100 тис. плюс доставка. На чорному ринку України ціна виловленого з Чорного моря дельфіна— близько $ 25 тис. І хоча це забороняється законодавством, тварин продовжують ловити, начебто для реабілітації, називаючи їх хворими.

Прикметно, що дельфінарії не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено низку грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Щоразу при використанні дельфінів у видовищних заходах порушуються вимоги статей 7, 8, 25 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження».


Довідка історична


З чого усе починалося? На базі Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум», розташованому у бухті Казача (поблизу Севастополя), група вчених-дослідників морських ссавців, перейнявши досвід іноземних колег із США, заснувала вітчизняну школу дельфінотерапії. На початок 90-х років минулого століття вчені констатували, що кожен із десяти виловлених у Чорному морі дельфінів був хворим через екологічні порушення в Чорному морі. Хворих тварин вчені залишали для реабілітації, а в подальшому використовували для досліджень, а деяких з них – для лікування дітей з психічними відхиленнями. Вченим, які вивчали дельфінів, було добре відомо про потреби дельфіна у великому просторі, у спілкуванні з собі подібними, однак про це у той час було не прийнято говорити. Дельфіни утримувалися хоч і у справжній морські воді, але в дуже тісних вольєрах. Поневолення дельфінів тут від самого початку не вважалося за жорстокість, та й не дивно, адже ще задовго до народження ідеї дельфінотерапії саме тут морських ссавців використовували у воєнних цілях. Атмосфера воєнщини радянського штибу не сприяла розголошенню цього втаємниченого проекту. Сьогодні цю інформацію можна прочитати в мережі Інтернет. Зокрема на порталі «Популярная механика» (стаття «Боевые дельфины: настоящие звери»): «В 1967 году в Казачьей бухте Севастополя был открыт первый советский военный океанариум. На довольствие было поставлено 50 дельфинов-афалин. В 1970-х к работам подключлось несколько десятков институтов СССР. Дельфинов и тюленей готовили по нескольким направлениям: охрана и патрулирование местности, уничтожение диверсантов, поиск и обнаружение тех. или иных подводных объектов, – рассказывает главный военный тренер Севастопольского океанариума Владимир Петрушин.

Інформація підтверджується і на сайті Набережночелнінського дельфінарія (стаття «Боевые дельфины»): «ВМФ СССР в 1965 г. создал научно-исследовательский центр на побережье Черного моря, который изучал военное использование морских млекопитающих. Он работал в Казачьей бухте Севастополя. Одним из ведучих специалистов центра была Галина Шурепова. В начале 1990-х годов обучение дельфинов для военных целей было прекращено. В 2000 году пресса сообщила, что дельфины из севастополского дельфинария были проданы в Иран».

Важко повірити, але сьогодні зірвано гриф секретності зі співпраці вчених з воєнними: підготовка морських тварин, у тому числі бойових дельфінів, в інтересах Військово-морських сил була поновлена.

Однак повернімося до послідовного викладення подій. Коли комерціалізація увійшла в усі сфери життя, навіть у втаємничені воєнні об’єкти, дельфінотерапія, як бренд учених з заказника «Бухти Казача», поступово тиражувалася. Спочатку за сприяння керівництва «Державного океанаріуму» був створений власний філіал у містечку Партеніт (поблизу Ялти). Там відвідувачам, окрім платних сеансів дельфінотерапії, пропонували концертні програми з таким щільним графіком, що залишав дельфінам відпочинок лише в нічний час. У той же час шоу з використанням дельфінів поширилися по усьому чорноморському узбережжю. Вивозили поневолених тварин і до інших міст. Втім, ще раніше,  на початку 90-х,  кияни можуть пригадати концерти пересувних дельфінаріїв у басейні «Динамо». Що відчували морські тварини під час транспортування, бовтаючись в іржавих цистернах протягом багатьох годин, глядачі не знали. Вони бачили лише веселих і завжди «усміхнених» хвостатих артистів, що вражали своєю спритністю й радували дітей і дорослих. Посмішка дельфіна підкоряла усіх. І мало хто знав, що посміхатися дельфіни не вміють, це така вже їхня анатомічна особливість. Якби поневолений дельфін навіть умів посміхатися, то не зміг би через стрес, біль і голод.

На середину 2000-х мода на екзотичні розваги в дельфінаріях досягла апогею. Дельфінарії почали створювати повсюдно, і зовсім не на узбережжі моря – а там, де вибирав інвестор. В столиці їх побудували аж два: «Немо» (власник – фірма «Нерум») і філіал дельфінарію «Кобзов». Другий закрили, а перший функціонує й досі,  поза усіма законами. Проте це не заважає його власникам розміщувати рекламу з усміхненим веселим дельфіном повсюдно: на станціях метрополітену, прямісінько на платформах, на бігбордах, на афішах у велелюдних місцях. Географія  дельфінаріїв «Немо» охоплює Київ, Одесу, Бердянськ, Єреван, Анапу, Сочі, Мінськ, Харьків, навіть Норвегію. Дельфінарії не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено низку грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Між тим, у київському «Немо» навіть після опломбування державною екоінспекцією влсники двічі зривали пломби і продовжували свій незаконний бізнес.




Довідка медична




Ще до потрапляння до дельфінаріїв при відлові тварини переживають сильний стрес, розбивається зграя, поєднана міцними сімейними зв’язками. Далі тварини мають перенести тортури транспортування. Шанси вижити при вилові і перевезенні – 50 %. В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємкості, в яких перевозять дельфінів.

При потраплянні до дельфінаріїв у тварини різко зменшується простір для рухів, відбувається вимушене приглушення інстинкту полювання, тварин привчають до мороженої риби та вводять в систему тренувань, що зазвичай базується на обмеженні в їжі задля виконання завдань тренера за винагороду. Дно басейну в порівнянні з морським – гола пустеля. Сонарні хвилі відбиваються від плоских стін, створюючи ефект багаторазового відлуння, який спричиняє дискомфорт для органів відчуття дельфінів, через що вони практично не спілкуються. Дельфінарій у місті Києві, який знаходиться на відстані 430 км від Чорного моря, має глибину 4,5 метри, діаметр 20 метрів, в штучній солоній воді утримуються 4 дельфіни, поряд з його будівлею проходить траса, по якій за день проїжджають тисячі машин, а під землею прокладають нову гілку метро. Це типова камера смертників, яка приносить шалені прибутки власникам та чиновникам, що покривають їхнє беззаконня.

Довідка хімічна

За даними сайту http://www.delfinariy.info/, «…в басейні, де утримуються дельфіни, відбувається накопичення продуктів їхньої життєдіяльності та розмноження бактерій. Для санації води використовується гіпохлорид натрію (NaCLO). Взаємодіючи з водою, він утворю хлорнуватисту кислоту (HOCL), яка і є основною фракцією активного або вільного хлорку. Як головний дезінфикат, хлорнуватиста кислота вступає в реакцію з продуктами життєдіяльності дельфінів, наприклад, з мочевиною, з утворенням хлорорганічних сполук – моно-ди- і три хлорамінів. Ці та інші хлорорганічні сполуки являють собою дуже велику небезпеку для тварин, оскільки  володіють токсичними і мутагенними властивостями».

Від хлору дельфіни страждають на хвороби шкіри, подразнення очей, а деякі з них навіть сліпнуть. Підвищена агресія, хвороби внутрішніх органів, падіння імунітету, шумовий стрес (адже під час шоу обов’язково лунає гучна ритмічна музика) – ось атрибути бізнесу на дельфінах. За інформацією Державної Азовської морської екологічної інспекції, нещодавно в бердянському дельфінарії «Немо» дельфіни загинули від отрути. Причини – наявність ортофосфатів в воді внаслідок використання хімічних миючих засобів для пом’якшення води в басейні.




Дельфінотерапія як ліцензована профанація


Ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Звісно, батьки дитини, хворої на ДЦП, не шкодують грошей, прагнучи допомогти своїй дитині. А власники дельфінаріїв лише цинічно наживаються на людському горі. Більшість дельфінаріїв не мають у своєму штаті медиків, а Міністерство охорони здоров’я навіть не видає ліцензій на такий вид лікування. Захисники дельфінів звернулись за консультацією до Міністерства охорони здоров’я і до Спілки психіатрів України. В обох випадках отримали відповідь, що дельфінотерапія – профанація медицини і не ліцензована як спосіб лікування. Плавання з дельфінами експерти Міністерства охорони здоров'я України прямо називають шкідливим: «Вода в басейнах дельфінаріїв містить хімічні речовини та фекалії тварин у розведеннях, які перевищують допустимі норми. Речовини – забруднювачі басейнових вод у дельфінаріях перевищені для сечовини, нітратів, нітритів, фосфатів, хлорфеноламу в десятки разів.

У воді басейнів нерідко присутній вірус папіломи людини – небезпечного онковірусного захворювання, що передається у т. ч. і побутовим шляхом. Сумніви викликає стан води й по мікробіологічним показниками.

Таким чином, “дельфінотерапія” може завдавати шкоди здоров’ю дітей, викликаючи небезпечні захворювання, причиново-наслідковий зв’язок яких із застосуванням зазначеного методу важко довести, враховуючи тривалий латентний період розвитку цих хвороб».(З листа заступника Міністра охорони здоров'я України А.В. Мусієнка до Дніпропетровської міської організації товариства охорони природи).

Дельфінотерапію як метод лікування заперечують провідні лікарі світу. Серед них Семен Глузман, голова Асоціації психіатрів України:

«Сучасна медична наука не має справжніх доказів позитивного або негативного впливу «дельфінотерапії» на дітей, що страждають на аутизм і ДЦП. Стандарти лікування цих захворювань, які визначають конкретні методи надання медичної допомоги таким дітям у жодній країні світу не містять «дельфінотерапії». Відповідні методичні рекомендації МОЗ України, що були видані у 2009 році, також не регламентують «дельфінотерапію» як метод лікування» (з листа голова Асоціації психіатрів України Семена Глузмана до Голови Дніпропетровької міської організації товариства охорони природи).

Чи може дельфін – дика тварина, виснажена непридатними для існування умовами, доведена до стресу та хвороб, лікувати дітей? Адже анімалотерапію можна проводити з домашніми тваринами, які звикли жити поряд з людиною протягом тисяч років – з кіньми, собаками, кішками, які принесуть дитині таку ж радість і такий же позитивний ефект та стануть другом малюка на багато років!

З іншого боку, дельфінарії є надприбутковим бізнесом. Вартість відвідування їх є доволі високою і може бути гідно протиставлена циркам та театрам. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, етичну сторону яких важко прокоментувати. Це, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), музичні концерти в дельфінарії, весілля та корпоративи з дельфінами! Жорстока експлуатація обумовлена тим, що вартість вилову та купівлі дельфіна доволі висока і становить понад 100 000 грн. (а живе він усього кілька років).


Безкарність – гроші – безкарність




Підприємці настільки увійшли у смак, що вирішили збудувати океанаріум  в Київському зоопарку. Влада – тільки за. Утримання у ньому дельфінів підтвердив заступник голови КМДА О. Мазурчак – його не дуже зворушило звернення Всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України», що неодноразово  звертався до КМДА з обґрунтованим протестом проти утримання дельфінів у неволі. Чи буде практикуватися у зоопарківському океанаріумі дельфінотерапія? А чому б і ні, адже цю комерційну споруду будують начебто для того, щоб утримувати прибуток для подальшого будівництва нового приміщення для приматів.

Прикметно, що рішення Київради № 732/8069 від 12 липня 2012 р. не було погоджено з Міністерством екології та природних ресурсів і містить пункт про відчуження власності зоопарку на користь приватного підприємства. Йдеться про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Подих природи» (має спільну адресу з офісом «Немо») права на часткову власність на будівлю океанаріуму. Це заборонено Законом України «Про природно-заповідний фонд», у якому говориться, що існуючі зоологічні парки не підлягають приватизації. Існує затверджений Мінприроди і КМДА Проект організації території зоопарку, згідно якого будівництво океанаріуму не передбачено. Це будівництво також суперечить Статуту Київського зоопарку, в якому говориться, що зоопарк –  це об’єкт природно-заповідного фонду і науково-дослідна установа.

Чи поінформували радники голови КМДА пана Попова про те, що утримання дельфінів це злочин? Як повідомив Олексій Василюк, заступник  Всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України», 1 жовтня 2012 р. до голови КМДА поступило чергове відкрите звернення від НЕЦУ, яке містить посилання на порушення ряду законів та конвенцій, що унеможливлює законність утримання дельфінів у неволі, тим більше їхнє дресирування. Якщо ж з якихось причин у КМДА не поцікавилися темою, сподіваємося, що наведена у статті низка аргументів проти утримання дельфінів у неволі таки дійде до свідомості чиновників.

Громадськість закликає КМДА не лобіювати інтереси фірм, що утримують дельфінів. Про перспективи розвитку Київського зоопарку говорить Олег Андрос, кандидат політичних наук,  представник НЕЦУ: «В Україні достатньо коштів на здійснення цілком законних проектів покращення зоопарку. Про це свідчить наявність інвесторів, які, на жаль, лобіюють не природоохоронні проекти, а будівництво океанаріуму з незаконним утриманням червонокнижних морських ссавців. Гроші інвесторів та держбюджету варто було б спрямувати не на будівництво океанаріуму, а на ремонт приміщень для приматів, які вже багато років утримуються в морально застарілих тісних вольєрах. А щодо майбутнього зоопарку – слід врахувати прогресивний досвід ряду західних країн, які практикують зоопарки нового типу, так звані біопарки. Для прикладу, відомий у світі іспанський біопарк «Фуенхірола» перетворив бідне рибацьке поселення на центр дозвілля, що приносить до міської скарбниці мільярди доларів. Столичний зоопарк може використати цей досвід і ввести хоча б елементи біопарку, тоді замість постійних дошкулянь у пресі він нарешті набув би доброї слави».

Безперечно, утримання зникаючих тварин у неволі, використання їх у розвагах та заробляння на них грошей – гуманітарна проблема, яка має тяжкі наслідки для диких тварин, яка підриває їхні популяції у природі і ставить їх на межу вимирання.

Насамкінець варто навести коментар Андреаса Морлока, активіста громадської організації ProWal. Це впливова німецька організація, що займається захистом китоподібних від жорстокого поводження. «Люди приходять побачити «яскраве шоу», абсолютно не замислюючись над тим, а що, власне, приховане за яскравою обгорткою. Але так не має бути! Подібне ставлення до тварин є індикатором морального стану суспільства. Коли людина дивиться, як катують тварин і радіє – це ненормально, погодьтесь»

Тож вам вирішувати, шановний читачу, куди краще вкласти зароблені гроші задля відпочинку — у похід до хлорованої тюрми для дельфінів або, скажімо, у відвідини театру.



Додаток 1


МОЗ України про можливу шкоду здоров’ю дітей від «дельфінотерапії»


Дніпропетровська міська організація

товариства охорони природи

вул. Набережна Перемоги, 38

м. Дніпропетровськ, 49094


На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 14.05.2010 №25092/1/1-10 Міністерство охорони здоров’я спільно з головними позаштатними профільними дитячими спеціалістами МОЗ опрацювало листа Дніпропетровської міської організації товариства охорони природи щодо унормування діяльності дельфінаріїв на території України та існуючих методик лікування дітей, пов’язаних із застосуванням дельфінотерапії, і повідомляє наступне.

Надання медичної допомоги дітям з захворюваннями нервової системи та психіатричними захворюваннями, в тому числі і з аутизмом та дитячим церебральним паралічем, здійснюється згідно з клінічними протоколами, затвердженими наказами МОЗ, відповідно до яких дельфінотерапія не належить до числа рекомендованих методів лікування.

Дельфінотерапія не може бути рекомендована Міністерством охорони здоров’я України як метод лікування до виконання наступних умов:1. Проведення рандомізованих наукових досліджень, що підтвердять ефективність методу для лікування психічних або неврологічних розладів.

В даний час дослідження, що відповідають принципам доказової медицини відсутні, як в Україні, так і за кордоном.

Наявні дослідження, які свідчать про можливу шкідливість дельфінотерапії. Дослідники з Університету Еморі – Маrinо Lоrі (доцент кафедри неврології) і Lilienfeld, Sсоtt О. (професор кафедри психології) проаналізували 5 досліджень, присвячених дельфінотерапії і виконаних протягом останніх 8 років і прийшли до висновку про відсутність наукових доказів ефективності методу. Результати дослідження опубліковані в 1998 році журналі «Jоurnal оf the International Society for Anthrozoology» (Volume 11, Number 4, 1998, рр. 194-200 (7)) у статті – «Dolphin-Аssіsted Тherapy: Моrе Flawed Data аnd Моrе Flawed Conclusions. Вчені закликають заборонити використання методу в клінічній практиці.

Жоден “дельфінарій” не має дозволу МОЗ України (ліцензії) на заняття медичною діяльністю (надання медичних послуг).

2. Розробки та затвердження МОЗ гігієнічних вимог до води в басейні та протоколу відпустки процедур.

Згідно з літературним даними вода в басейнах дельфінаріїв містить хімічні речовини та фекалії тварин у розведеннях, які перевищують допустимі норми. Речовини – забруднювачі басейнових вод у дельфінаріях перевищені для сечовини, нітратів, нітритів, фосфатів, хлорфеноламу в десятки разів.

У воді басейнів нерідко присутній вірус папіломи людини -небезпечного онковірусного захворювання, що передається у т. ч. і побутовим шляхом. Сумніви викликає стан води й по мікробіологічним показниками.

Таким чином, “дельфінотерапія” може завдавати шкоди здоров’ю дітей, викликаючи небезпечні захворювання, причиново-наслідковий зв’язок яких із застосуванням зазначеного методу важко довести, враховуючи тривалий латентний період розвитку цих хвороб.


Заступник Міністра А.В. Мусієнко



Джерело.



Додаток 2


Асоціація психіатрів України про «дельфінотерапію»


Голові Дніпропетровської міської

організації товариства охорони природи


За дорученням Президента Асоціації психіатрів України Шумлянського В. Я. повідомляю:

Сучасна медична наука не має справжніх доказів позитивного або негативного впливу «дельфінотерапії» на дітей, що страждають на аутизм і ДЦП.

Стандарти лікування цих захворювань, які визначають конкретні методи надання медичної допомоги таким дітям у жодній країні світу не містять «дельфінотерапії»

Відповідні методичні рекомендації МОЗ України, що були видані у 2009 році, також не регламентують «дельфінотерапію» як метод лікування.

Для отримання більш детальної інформації рекомендую Вам звернутися з листом до Міністерства охорони здоров’я України.


Зі щирою повагою,

С. Ф. Глузман

Виконавчий секретар АПУ



Джерело.




Фото Дмитра Демченка.



Джерело: http://nature-first.info/2012/12/23/fatalna-posmishka-delfina/
linkReply